Щороку восени лікарі і активісти нагадують жінкам про необхідність проходити профілактичні обстеження. Нині – до 20 листопада – проходить низка заходів в рамках проекту «Рак грудей: знати – означає перемогти!». Що повинна знати кожна жінка про цей діагноз і куди їй слід звертатися, якщо в жовтневі «дні відкритих дверей» їй не вдалося пройти обстеження. Про це розмова з головним позаштатним спеціалістом МОЗ України зі спеціальності «онкологія» доктором медичних наук, професором Валерієм Чешуком.
Рак молочної залози залишається найпоширенішоюжіночою онкопатологією. Але все залежить від віку: у жінок до 30 років ця хвороба на п’ятому місці, після 30-ти вже на першому. Але є й втішаюча статистика – щороку медична онкологія отримує все кращі результати лікування цієї хвороби. За останні десятиріччя завдяки скринінгу та впровадженню нових методів персоніфікованого лікування смертність від раку грудей знизилася на 10-20 відсотків. На останньому онкологічному конгресі ESМO навіть дискутували з приводу доцільності скринінгу раку грудей, оскільки затрати високі, рівень гіпердіагностики великий, а новітні методи лікування значно покращили результативність лікування.
А хіба зниження смертності не пов’язане зі скринінгами і раннім виявленням раку?
Звісно, але все ж таки це пов’язано більше з досягненнями науки і практичної медицини у цій сфері. Зокрема, з появою нових препаратів, які дають змогу жінкам навіть з четвертою стадією раку грудей переживати 5-ти річний рубіж. А скринінгові програми жіночого населення вимагають великих затрат, тому серед європейців, які ретельно рахують гроші, і виникла така дискусія. Я хотів би наголосити, що це була лише дискусія і у ній перемогли ті, хто все ж таки вважає скринінги важливими для масової ранньої діагностики.
У нас немає державних скринінгових програм, але, тим не менше, постійно, особливо восени жінкам нагадують про необхідність проходити обстеження. Давайте ще раз нагадаємо : кому і куди слід звертатися?
Я знову ж таки буду посилатися на дані європейської спілки медичних онкологів і їхні рекомендації. Раніше вважалося, що кожна жінка після 40 років щороку повинна проходити мамографію. Сьогодні медики схильні до того, що щорічні обстеження на мамографі слід проходити все ж таки жінкам після 50 років, тому що захворюваність на рак молочної залози у цьому віці у десять разів вища. Чому щорічні, а не раз на два роки, якщо захворювання в залозі не виявлено? Тому що є певний відсоток так званих «інтервальних» раків, коли пухлина виникає саме в період між обстеженнями.
Де обстежуватися молодшим жінкам?
На жаль, хвороба «молодшає», досить рідко, але все ж рак грудей виявляють і у зовсім молодих жінок, навіть у 18-річних дівчаток. Тому, звісно, жінка має бути онконастороженою. Насамперед, щомісяця вона повинна проводити самообстеження молочних залоз, робити це слід на 6-8 день циклу. При появі перших тривожних симптомів – ущільнення, зміна форми, виділення – негайно звертатися до лікаря. Оглядати молочні залози, окрім мамологів, можуть гінекологи, хірурги, сімейні лікарі. Було б добре, якби жінка взяла за правило: відвідуючи один раз на рік гінеколога, обстежувати у нього і груди. При можливості проводити ультразвукове дослідження молочних залоз раз на рік.
УЗД і мамографія – наскільки вони показові для діагностики пухлини?
Ультразвукове дослідження має найбільшу перевагу в тому, що воно практично нешкідливе. Але воно не дає об’ємного знімка, не дає змоги спостерігати за станом залози в динаміці, «помічає» пухлину розміром приблизно від 0,5 сантиметра. Мамографія, звичайно ж, більш показова, оскільки маємо знімок залози в двох проекціях, можемо виявляти пухлини до кількох міліметрів і спостерігати за підозрілими ділянками в молочній залозі, порівнювати її стан з попередніми роками. Але треба визнати, що під час мамографії жінка отримує певне променеве навантаження, тому слід співставляти ступінь ризику і обстеження на мамографі. Власне, через це і рекомендується проходити таке обстеження з профілактичною метою жінкам після 50 років. Але якщо є підозра на пухлину, якщо під час огляду чи на УЗД зафіксовано утворення, мамографія — обов’язкова.
Як відомо, є цифрові мамографи і плівкові – які з них сучасніші?
Сучасніші за датою виготовлення, бо сьогодні виготовляють і ті, і інші. Цифрові мамографи прогресивніші тим, що мають низьке променеве навантаження, але водночас, якщо знімок роздрукований на папері, він може мати низьку інформативність, якщо розглядати його на екрані, він достатньо показовий. Плівкові мамографиздійснюють більше випромінювання, але при цьому вони високоінформативні, наявність плівкового знімку дає змогу уважно дослідити вогнище і спостерігати за ним, порівнювати в динаміці. Звісно, наука розвивається і в цьому напрямку, чим сучасніший мамограф, тим менше променеве навантаження і тим якісніше дослідження.
А які мамографи стоять в наших лікарнях?
Треба визнати, що останнім часом парк мамографів в Україні практично не оновлювався, за винятком окремих лікарень, де виділили кошти або за рахунок місцевого бюджету, або через спонсорів чи якусь міжнародну допомогу. Кошти з централізованого бюджету виділялися переважно на придбання медикаментів, тому я дуже сподіваюся, що реформа, яка дає більше самостійності регіонам, сприятиме і оновленню технічної бази медичних закладів, в тому числі і щодо придбання сучасних мамографів.
На сьогодні доводиться констатувати, що найсучасніші мамографи стоять у приватних медичних центрах. І хоча з точки зору моєї посади це не зовсім правильно, але я все ж таки раджу жінкам, які планують пройти мамографію, поцікавитися на апаратах якого покоління їм буде проведено це обстеження. Але ще раз наголошу, обстежуватися потрібно.
У день відкритих дверей у наш центр прийшло 240 киянок. З числа жінок, яких оглядав на прийомі я, у двох були виявлені пухлини розміром близько 3 сантиметрів.
Раніше ви сказали, що медицина дуже просунулася у лікуванні раку грудей. В чому, насамперед?
В першу чергу, це зумовлено появою нових препаратів. Уявіть собі, в Європі двічі, а в США чотири рази на рік переглядають стандарти лікування, бо з’являється від п’яти до десяти нових препаратів, які дуже ефективні. Це і гормональні препарати, і таргетні препарати, і чисті хіміопрепарати. Особливу надію медицина покладає на кон’югати – коли в одному препараті поєднується таргетний засіб і хіміопрепарат. Як відомо, таргетні препарати є цільовими і вони здатні впливати вибірково і точно на ракові клітини. Так от в кон’югаті таргетний препарат, як троянський кінь, доставляє хіміопрепарат точно в ракову клітину, де він і робить свою справу. Результати вражаючі, як я вже говорив вище, є дані, що 5-річний рубіж переживають пацієнтки з 4 стадією хвороби.
Розвивається також і хірургія. Але якщо раніше це був рух до більш радикальних операцій, то тепер хірурги намагаються робити більш щадні органозберігаючі втручання, а при необхідності мастектомії вдаються до реконструктивних операцій. І в цьому напрямку також з’являються і розвиваються нові технології. З нових підходів у хірургії я б виділив і те, що сьогодні лікарі беруться оперувати жінок з 4 стадією хвороби і поодинокими метастазами. Раніше таким пацієнткам призначалося паліативне лікування, сьогодні ми можемо поборотися за їхнє життя.
І все-таки, щоб уникнути такого драматичного розвитку, чи може ще щось, окрім регулярних обстежень, зробити кожна жінка, аби спробувати захистити себе від хвороби?
Звичайно, адже профілактику онкохвороб ніхто не відміняв і в Європі на цьому наголошують все більше. Отже, кілька правил, які на думку науковців, на 30 відсотків зменшують ризик захворіти на рак. Це контроль маси тіла, активна фізкультура, раціональне харчування з меншою кількістю тваринних жирів, відмова від куріння і алкоголю, і обмеження вживання гормонозамісної терапії чи контрацептивів на період не більше 5 років, вітамін D - профілактична терапія.