Київська міська громадська організація «Амазонки»
ГоловнаРазом проти ракуПорадиБрошюриКонсультаціїПартнериКонтакти
Рання діагностика рятує життя
› ›

Ми-краплі, які творять океан

Повномасштабне вторгнення…

Страх, біль, розгубленість… Їхати чи ні, як продовжити лікування, чи підуть воювати близькі, чи повезти малих дітей і онуків за кордон?

Тисячі питань! Треба оговтатись і приймати рішення. Амазонки прийшли до тями досить швидко, адже за плечима досвід боротьби з хворобою, досвід виживання і великий досвід згуртування і допомоги.

Долучились усі. Хто як міг, як умів, до чого мав хист чи здібності.

Кожен вніс свою часточку часу, праці, грошей, сил, знань. У війні немає дрібниць, підтримкою воякам може бути все: донати, теплі речі, закрутки, малюнки, молитви.

Мене вразила одна літня жінка. Холодно, легко вбрана, та й взуття не по сезону, благенька хустина, з-під якої вибиваються сиві пасма волосся. Несе важкезну торбу до нашого драмтеатру, де відкрито пункт збору допомоги на фронт. Заходить переді мною і викладає на стіл величезний товстезний метровий шмат сала зі словами: «Ось, що могла. Щоб хоч не голодували соколики наші».

У мене очі на мокрому місці і у горлі стискає. Тепер увесь час, як побачу в живу чи на світлинах, як Амазоночки стараються для захисників, так сльози і гордість за наших дівчат. В’яжуть сітки і шкарпетки, плетуть «кікімори», шиють білизну, долучаються до роботи окопні свічки, печуть печиво і паски, пакують вітамінні пакети з сухофруктів і горіхів, переводять гроші, закатують тушонки, створюють ангеликів, святять іх і передають, як обереги, роблять проти опікові мазі, збирають вазони з алое для бальзаму з заживлення ран, збирають натуральну шкіру, щоб шити спеціальні, без пальчиків, рукавички і ще встигають підтримати жінок, які знаходяться на лікуванні в онкологічних центрах.

А скільки колективних молитов! А скільки персональних звернень до Бога! А допомога наших психологів усім, хто потребує! А скільки слів подяки воякам! А допомога біженцям!. Мабуть у кожного знайшли прихисток знайомі чи родичі.

До мене прихильна доля, бо я маю честь бути часточкою великої сім’ї, що несе горду назву «Амазонки України». Я дуже вдячна Ларисі Лопаті, що згуртувала нас, опікується нами, веде переклички у групі, особливо, коли було тривожно і гаряче вночі.

Було організовано безліч заходів і конференцій, що дають можливість пильнувати за своїм фізичним та психологічним здоров’ям.

Коли відчуваєш підтримку, плече друга, то і негаразди легше переносити, і є ресурс, щоб ділитися з оточуючими душевними силами, впевненістю, позитивом, незважаючи ні на що.

Дівчата, боюсь що когось не згадаю, тому свідомо не називаю імена і організації, але ми всі знаємо, що практично кожна з нас, за своїми можливостями, зробили свій внесок у боротьбу з ворогом:

Від Дніпра до Кропивницького, від Запоріжжя до Луцька, від Києва до Б.Церкви, від Полтави до Чернігова, від Тернополя до Вінниці, від Львова до Одеси, від Хмельницького до Чернівців…

Дякую. Приємно знати, що такі люди є поруч.

Наталья Галустьян, Голова ГО « Амазонки»,
Регіональне представництво у Луцькій обл.ВГООІ «Разом проти раку»

Генетичне дослідження BRCA (BREAST CANCER 1 gene)←Shift
Святкуємо життя разомShift→
X