Як пережити смуток та біль втрати

Нас охоплює смуток, коли ми переживаємо втрату чогось дуже важливого для нас (частини тіла, сили, життєвої енергії, роботи, сімейного щастя і т. д.). Смуток – це природна реакція на втрату. Це наше прощання з тим, що було важливим для нас. Переживання смутку, безумовно, є тяжким, болісним, часто нестерпним. Щоб звільнитися від гіркого почуття втрати, нам треба дати собі можливість пережити це почуття, пройти не над ним, не під ним, але крізь нього, сприйняти болісні почуття відкрито та чесно, приймати їх стільки, скільки потрібно.

Пережити горе не означає просто перетерпіти, але здійснити роботу горя: вийти зі стану крайньої залежності від втрати, знову почати жити без того, що було втрачено, формуючи нове відношення до себе та до оточуючого світу. Часто люди намагаються уникати болісних переживань, відносяться до смутку, як до чогось поганого, непотрібного, зайвого. Але смуток несе в собі таку ж цінність, як і інші наші переживання. Проживаючи стан смутку, ми відкриваємо себе для світу нових почуттів. Смуток стає грунтом, на якому проростає нове життя. Нижче наведені деякі поради, які можуть допомогти пережити біль втрати:

  • Вірте в те, що Ви зможете пережити втрату. Ваші переживання смутку мають кінець. Інколи може здаватися, що біль ніколи не мине, але правда полягає в тому, що з часом біль стихне, смуток відійде, а радість повернеться. Визнайте, що Ваша особиста втрата заслуговує співчуття. Не потрібно вибачатися за свої почуття, чи вдавати, що Вам усе байдуже.
  • Горе – це робота душі. Ніхто за Вас не відпустить те, що втрачено. Ви маєте зробити це самі.
  • Не замикайтеся в собі. Хибними є переконання, що горе – це переживання дуже особисте, тому треба його тримати в собі, що ніхто не може допомогти і треба з усім справлятися самій. Важливо не замикатися у горі, а знайти людей, які здатні зрозуміти, з якими можна вільно говорити про свої почуття. Найкраще, коли це люди, які мають досвід, подібний до Вашого. Вони можуть знайти потрібне слово, вони знають, коли його сказати, а коли краще промовчати. Пам’ятайте, взаєморозуміння та взаємопідтримка надає сили.
  • Не прискорюйте процес свого відновлення. На шляху крізь смуток будуть підйоми й спади. Нехай це не лякає Вас. Спад – це лише перепочинок у роботі над смутком. А інколи треба відпочити.

Улыбнитесь, не грустите! Жизнь продолжается!

X